розкіс

розкіс
1. Косо поставлена підпора.
2. Дерев'яний брус, що скріплює кінці вертикальних і горизонтальних елементів, посилюючі міцність рам і фахверкових конструкцій.

Тимофієнко В. І. Архітектура і монументальне мистецтво: Терміни та поняття / Академія мистецтв України; Інститут проблем сучасного мистецтва. — Київ. 2002.

Игры ⚽ Поможем написать курсовую

Смотреть что такое "розкіс" в других словарях:

  • розкіл — іменник чоловічого роду …   Орфографічний словник української мови

  • розкіс — іменник чоловічого роду …   Орфографічний словник української мови

  • розкіш — I (життєва вигода, пов язана з багатством; розкішне життя); пишнота, пиха (надмірність у багатстві, оздобах, прикрасах, вигодах тощо); розкошування, розкошолюбство (розкішне життя) II ▶ див. багатство 3), щастя I …   Словник синонімів української мови

  • розкільцювання — іменник середнього роду …   Орфографічний словник української мови

  • розкільцювати — дієслово доконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • розкільцюватися — дієслово доконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • розкільцьований — дієприкметник …   Орфографічний словник української мови

  • Розкішне — іменник середнього роду населений пункт в Україні …   Орфографічний словник української мови

  • розкішний — прикметник …   Орфографічний словник української мови

  • розкішник — іменник чоловічого роду, істота той, хто живе в розкошах рідко …   Орфографічний словник української мови

  • розкішниця — іменник жіночого роду, істота рідко …   Орфографічний словник української мови


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»